Статті І.Зварича

Форма входу

Статистика сайту

Апеляція адвоката ч.1

До Апеляційного суду м. Києва

 

через Оболонський районний суд м. Києва

 

захисника

Цвєтінського Станіслава Андрійовича

02167, м. Київ,

вул. Лисківська, 22, кв. 120

535-61-02

 

в інтересах засудженого

за ч. 3 ст. 368 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 368 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383 КК України до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та посади пов’язані з виконанням  організаційно-розпорядчих функцій в державних установах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності,

Зварича Ігоря Степановича,

утримується в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області

 

 

АПЕЛЯЦІЯ

на вирок Оболонського районного суду м. Києва

від 19 вересня 2011 року

 

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року Зварича Ігоря Степановича засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 368 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383 КК України до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та посади пов’язані з виконанням  організаційно-розпорядчих функцій в державних установах строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що перебуває у його власності.

Запобіжний захід Зваричу Ігорю Степановичу залишено без зміни – утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі  Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

     Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

     Вважаю, що вирок є незаконним, оскільки ґрунтується на доказах, які є недопустимими, на неповному розгляді всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню за наступних обставин.

     Ні під час досудового слідства, ні в судовому засіданні засуджений Зварич І.С. свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 368 КК України (у редакції від 05 квітня 2001 року), ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383 КК України не визнав.

     Відповідно до ст. 367 КПК України підставами для скасування судового рішення є:

- однобічність або неповнота досудового чи судового слідства,

- невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи,

- істотне порушення кримінально-процесуального закону,

- неправильне застосування кримінального закону.

 

Однобічність або неповнота досудового чи судового слідства

 

Засуджений Зварич І.С. ще на стадії досудового  слідства вимагав від слідчих у своїх письмових клопотаннях, а в подальшому подавав клопотання суду про перевірку законності проведення оперативно – розшукових заходів відносно нього, як судді, як голови Львівського апеляційного адміністративного суду.

Його вимоги ґрунтувались на ст. 62 Конституції України, відповідно до якої – обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

До того згідно зі статтею 13 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року:

«Недоторканість судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи.

Проникнення в житло чи службове приміщення судді, прослуховування його телефонних розмов можуть проводитись за вмотивованим рішенням суду».

01 червня 2009 за вих. № 40 на ім’я заступників Генерального прокурора України , прокурорів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово - Морських Сил України за підписом  виконуючого обов’язки прокурором С. Винокурова направлено вказівку в якій зазначається: «Матеріали, які надходять від піднаглядних підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність і підлягають реалізації шляхом порушення кримінальних справ, підслідних слідчим прокуратури в обов’язковому порядку надавати для перевірки законності проведення оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів відповідно до управлінь( підрозділі) нагляду за додержаннями законів при проваджені оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства.

Не допускати порушення кримінальних справ без перевірки законності проведення оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів підрозділами, зазначеними у пункті 1.1 цієї Вказівки».

В матеріалах справи є довідка Апеляційного суду Чернівецької області, підписана головою цього суду Черновським О.К. про те, що Апеляційним судом Чернівецької області надавались дозволи на проведення ОТЗ стосовно Зварича І.С. 27.03.2008 – Постановою № 45 ЦТ 27.03.2008 до 18.09.2008 та Постановою № 229 ЦТ від 16.09.2008 до 11.03.2009 (т. 3 а.с. 190, т. 45 а.с. 33).

     Все це суперечило Постанові Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1169 «Про затвердження порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини використання добутої інформації, а саме п. 4, 6, 8, 11».

     Дії слідчого, якими Зваричу І.С. було відмовлено у встановленні законності проведення ОТЗ у приміщеннях Львівського апеляційного адміністративного суду відносно судді, голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С. у 2008 році суперечили п. 5, 7, 11, 13, 15 Постанови Пленуму ВС України від 26.03.2008 № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення ОРД, дізнання і досудового слідства».

Голова Апеляційного суду Чернівецької області Черновський О. інформував Зварича І.С. та Оболонський районний суд м. Києва про те, що дозволи на проведення ОТЗ відносно Зварича І.С. давались судом згідно з вимогами визначених ст. 187 КПК України.

     Однак, стаття 187 КПК України передбачає накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку, і не передбачає права проникнення в службове приміщення, яке займає суддя, встановлене в службовому приміщенні судді апаратури, проведення в ньому відео знімання та аудіо прослуховування.

     В подальшому голова Апеляційного суду Чернівецької області Черновський О.К. в листі від 14.02.2011 № 05-1241/1 на ім’я головуючого Оболонського районного суду м. Києва повідомив, що всі матеріали відносно Зварича І.С. є знищеними, а тому він не може надати інформації по цих матеріалах (т. 59, а.с. 244).

     Однак, відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну таємницю», п. 11 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 02.10.2003 № 1561 – термін зберігання інформації із ступенем «цілком таємно» ЦТ 10 років.

     Як вбачається з документів за підписами керівників Управління Служби безпеки України у Львівській області в провадженні цього підрозділу станом на березень 2008 року  знаходилася оперативно - розшукова справа № 1282 під умовною назвою «Масони».

     Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ведення оперативно-розшукових справ здійснюється щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці або вчиненні злочину, - до 6 (шести) місяців. Оперативно-розшукова справа повинна бути закрита у разі не встановлення у передбачені цим Законом строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи.

     В матеріалах кримінальної справи міститься інформація, що у березні 2008 року Апеляційним судом Чернівецької області виносилася постанова відносно громадянина Зварича І.С., якою надано дозвіл на негласне проникнення до службового кабінету за місцем роботи, здійснення візуального спостереження в громадських місцях із застосуванням фото, кіно і відео зйомки, оптичних приладів та радіоприладів, інших технічних заходів, зняття інформації з каналів зв’язку.

     Разом з тим, в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, отримані у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь Зварича І.С. у підготовці або вчиненні тяжкого злочину у період березня – вересня 2008 року.

За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Центрального управління Служби безпеки України.

     Відповідно до ст. 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова справа повинна бути закрита у разі невстановлення у передбачені цим Законом строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ця ОРС № 1282 мала б бути закрита у вересні 2008 року.

У кримінальній справі немає інформації про продовження строків ведення ОРС № 1282 до 12 місяців посадовими особами Центрального управління Служби безпеки України (ст. 9-1 Закону).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» з метою забезпечення додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина, правильного й однакового застосування судами законодавства, яке регулює порядок надання дозволу на проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації, пов'язане з обмеженням конституційних прав громадян, Пленум Верховного Суду України постановив дати судам такі роз'яснення:

Обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства допускається лише за вмотивованим рішенням суду (крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 30 Конституції України) і носять винятковий та тимчасовий характер.

До порушення кримінальної справи вони застосовуються з метою запобігання тяжкого чи особливо тяжкого злочину, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.  

     Ні органами досудового слідства, ні Оболонським районним судом м. Києва не з’ясовувалося питання на запобігання якого тяжкого чи особливо тяжкого злочину органами Управління СБУ у Львівській області у березні 2008 року вносилося подання до Апеляційного суду Чернівецької області та приймалася постанова цього суду про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів відносно судді Зварича І.С., а також питання щодо закриття ОРС № 1282 після спливу 6 місяців.

Як встановлено з матеріалів кримінальної справи, службова діяльність Зварича І.С., як голови суду, протягом березня –листопада 2008 року була під цілодобовим контролем Управління СБУ у Львівській області (негласне проникнення в службове приміщення голови суду, зняття інформації з каналів зв’язку, проведення відознімання в цілодобовому режимі) та документувалася. Працівникам спецслужби, начебто, було відомо про отримання Зваричем І.С. хабарів, зокрема, 7-8 жовтня 2008 року від Косенка  та Любашівського В.П., проте у справі відсутні дані про затримання голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С. на місці вчинення ним злочину.

     Наявність відомостей, що є в матеріалах справи ставить під сумнів законність та обгрунтованність отримання дозволів на проведення оперативно - розшукових заходів, які тимчасово обмежували конституційні права громадянина, судді, голови суду Зварича І.С.

     Після порушення  кримінальної справи відносно Зварича І.С., маючи в розпорядженні відеозаписи, члени слідчо-оперативної групи почали запрошувати до Управління СБУ у Львівській області осіб, які відвідували кабінет голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С., та проводити з ними співбесіди. Лише після цього свідки писали заяви про давання хабарів Зваричу І.С. і отримували гарантії щодо не притягнення до кримінальної відповідальності.

В подальшому слідчим за погодженням із заступником Генерального прокурора України були винесені постанови про порушення перед судом питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності Залізного І.І., Олійника П.М., Косенка В.О., Стасюка Я.Г., Турко Г.О., Петрова В.В., Даниляка С.С. , Мельничук О.Я. (т. 42, а.с. 1-218).

Такі дії слідчого судом визнані незаконними.

Так, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року, в задоволенні  постанов старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про вирішення питання про звільнення Залізного Івана Івановича, Олійника Петра Михайловича, Косенка Володимира Олександровича, Стасюка Ярослава Григоровича, Турко Галини Олександрівни, Петрова Віктора Володимировича, Даниляка Степана Сильвестровича, Мельничук Олени Ярославівни  від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 369 КК України – відмовлено (т. 68 а.с. 236-240).

Ці обставин свідчать про неповноту досудового слідства та порушення кримінально-процесуального закону.

 

     Діяльність Зварича І.С. документувалася органами служби безпеки з березня 2008 року, а факти отримання, начебто, ним хабарів, відповідно до постанови про притягнення як обвинуваченого у справі, припадає лише з 7 жовтня по 2 грудня 2008 року.

     Протягом березня-вересня 2008 року (6 місяців) СБУ не задокументовано вчинення чи замаху на вчинення злочину Зваричем І.С., у зв’язку з чим у вересні 2008 року , ОРС № 1282 , заведена відносно Зварича І.С. мала бути закрита.

Інформації про те, чи продовжувалися строки ведення ОРС № 1282 понад 6 місяців керівництвом Служби безпеки України, за яких правових підстав та коли саме  у справі немає.

     Голова Апеляційного суду Чернівецької області Черновський О.К. в грудні 2008 року поінформував слідчого Жербицького В.Г. про те, що Апеляційним судом Чернівецької області виносилося дві постанови, якими надавалися дозволи на проведення ОРЗ відносно Зварича І.С. (т.3 а.с. 190).

     Для з’ясування питань чому саме Апеляційним судом Чернівецької області були винесені такі постанови, підсудний Зварич І.С. звернувся до Верховного Суду України.

     16 червня 2010 року за № 5-11270 св 08 заступник голови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Селівон О.Ф. направив листа на ім’я начальника Київського СІЗО для оголошення Зваричу І.С. в якому вказав, що у Верховному Суді України відсутні дані про підстави винесення головою Апеляційного суду у Чернівецькій області постанов про проведення оперативно-розшукових заходів відносно нього.

     В подальшому заступник голови Верховного суду України Ярема А.Г. на запит захисника підсудного щодо надання відомостей щодо зміни підсудності розгляду подань УСБУ до Апеляційного суду Чернівецької області повідомив, що інформація щодо здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини належать до відомостей, що становлять державну таємницю.

     Пізніше, 4 квітня 2011 року пан Ярема А.Г. поінформував, що 26.03.2008 та 12.09.2008 Верховним Судом України змінювалася підсудність розгляду подань про надання дозволу на проведення оперативно-технічних заходів відносно Зварича І.С. і передачу їх на розгляд Апеляційного суду Чернівецької області.

     Саме на цей лист послався Оболонський районний суд м. Києва у вироку (т. 68 а.с. 223) та залишив поза увагою попередні відповіді ВСУ від 16 червня 2010 року за № 5-11270 св 08.

     Наявність у кримінальній справі таких листів Верховного Суду України з суперечливими відповідями (інформацією) не дозволяють зробити висновок про законні підстави розгляду подань УСБУ у Львівській області Апеляційним судом Чернівецької області.

     Ці суттєві суперечності не були усунуті судом при розгляді справи.

     На запит захисника до Апеляційного суду Чернівецької області, в якому було поставлені питання:

- на здійснення яких видів заходів були надані дозволи суду постановами № 45 цт від 27.03.2008 та № 229 цт від 16.09.2008, строки їх здійснення, за якою адресою ?;

- дані про осіб, стосовно яких здійснювалися заходи;

- дата та вихідний номер листа Верховного Суду України, яким визначено підсудність Апеляційному суду Чернівецької області щодо розгляду подань Управління Служби безпеки України у Львівській області у вказаній справі, голова цього суду в листі від 14.01.2011 повідомив, що «застосування оперативно-розшукових заходів щодо Зварича І.С. надавалися в межах чинного законодавства, а оскільки ці постанови виносяться і зберігаються в режимі , який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства та оперативно-розшукової діяльності то не вправі надати зазначену Вами інформацію».

     В листі голови Апеляційного суду Чернівецької області Черновського О.К. від  05.03.2011 № 05-2225/2011-вх. на адресу Оболонського районного суду м. Києва зазначено, що дозволи на здійснення оперативно - розшукових заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав людини в рамках ОРС № 1282 надано відносно громадянина Зварича Ігоря Степановича, 1962 року народження, зареєстрованого за адресою: м. Львів, вул. Тарнавського, 74 а, кв. 12 а наступні санкції суду:

- постановою суду від 27 березня 2008 року № 45 надано дозвіл на негласне проникнення до службового кабінету приміщення за місцем роботи ( за адресою: м. Львів, вул. Чоловського, 2, каб. № 312, або м. Львів, вул.  Стецька, 13, каб. 32 (3 поверх), здійснення візуального спостереження в громадських місцях (службовому приміщенні)  із застосуванням фото, кіно і відео зйомки оптичних та радіоприладів, інших технічних заходів, зняття інформації зв’язку за номерами: мобільного телефону – 8(067)272-56-51, 8(067)261-36-42, зареєстровані за адресою м. Львів, вул. Чоловського, 2 терміном до 18 вересня 2008 року (т.60 а.с. 115-16).

     Разом з тим, надаючи аналогічний дозвіл 16 вересня 2008 року № 229-цт на проведення аналогічних ОТЗ  за адресою: м. Львів, вул. Чоловського, 2 каб. 312, або м. Львів, вул. Стецька, 13, каб. 32 (3 поверх) голова або його заступник Апеляційного суду Чернівецької області мали б знати, що на той період  ЛААС не займав адміністративну будівлю за адресою : м. Львів, вул. Чоловського, 2 і службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С. там не було.

     Це підтверджується і листом в.о. начальника територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області  Вербицького С.П. від 05.05.2011 № 677 про те, що станом на 16 вересня 2007 року передані приміщення  в адміністративній будівлі  по вул. Чоловського, 2 займав Львівський окружний адміністративний суд.

     В подальшому в.о. голови Апеляційного суду Чернівецької області Тарбинський В.Г в листі від 05.07.2011 № 05-234 повідомив, що пакет документів, в яких містилися відомості про оперативно-розшукові заходи, за відповідний період, в тому числі і щодо Зварича І.С. за погодженням з компетентним органом знищені в передбаченому законом порядку (т. 62 а.с. 45).

     Проте, ні назву цього компетентного органу ні підстави за яких суд повинен з цим органом погоджувати питання про знищення документів в листі не зазначено. Разом з тим, у разі знищення документів, суд міг би послатися на відповідний нормативний акт: наказ, інструкцію, які передбачають строки зберігання та порядок знищення цілком таємних документів, вказати номер акту знищення документів та дату.

     Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну таємницю», п. 11 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 02.10.2003 № 1561 – термін зберігання інформації із ступенем «цілком таємно» ЦТ 10 років.

     Крім того, Закон України «Про оперативно розшукову діяльність» регулює питання здійснення ОРЗ відносно громадян і є загальним законом, що визначає підстави і порядок проведення ОРЗ, а Закон України «Про статус суддів» є спеціальним законом, яким і мав би керуватися Апеляційний суд Чернівецької області, вирішуючи подання відносно судді Зварича І.С., як спеціального суб’єкта правовідносин, відносно якого діяли гарантії недоторканості згідно із зазначеним законом.

     Ці обставини не були досліджені ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні.

Так, в березні 2008 року реально та об’єктивно, працівники УСБУ у Львівській області, при всьому бажанні, не могли звернутись з поданням до Апеляційного суду Чернівецької області про негласне проникнення в кабінет № 32 по вул. Стецька, 13 де, нібито, працював громадянин Зварич І.С., оскільки і громадянин, і суддя, і голова суду Зварич І.С. там не працював і не перебував, а Львівський апеляційний адміністративний суд такого приміщення не мав.

     Це встановлено в судовому засіданні письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, показами підсудних Зварича І.С., Любашевського В.П., свідків Довгополова О.М., Улицького В.З., Кушнерика М.П., Литвина В., Давид О., Колодки Л. та інших.

     Встановлено, що в березні 2008 року ніхто з працівників Львівського апеляційного адміністративного суду не знав, і об’єктивно не міг знати, що в червні 2008 року Львівська міська Рада передасть Львівському апеляційному адміністративному суду будинок № 13 по вул. Стецька у м. Львові, що там будуть проведені ремонтні роботи, а також в яких саме кабінетах та на якому поверсі будуть працювати судді, помічники, секретарі інші працівники суду, в тому числі і голова суду Зварич І.С.

     На час скерування подання в Апеляційний суд Чернівецької області оперативні працівники Управління СБУ у Львівській області відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1169 зобов’язані були надати суду довідку про дійсне місце роботи громадянина Зварича І.С., вказати яку посаду він обіймає, в якому будинку та на якій вулиці у м. Львові він працює, який саме кабінет, номер кабінету він займає в приміщенні.

В листі на ім’я слідчого Личика С.Я. від 24 січня 2009 року № 62/13-1/1-97 начальник Управління СБУ у Львівській області Курман С.Є інформує, що за підписом голови Апеляційного суду Чернівецької області Черновського О.К. були отримані санкції № 45 цт від 27.03.2008 терміном до 18.09.2008 та № 229 цт від 16.09.2008 терміном до 11.03.2009. На підставі вказаних санкцій ВОТЗ  Управління УСБУ у Львівській області у період з 09.08.2008 по 03.12.2008 у службовому кабінеті Зварича І.С. за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13 проводило негласні звуковий та відеоконтроль. Технічні засоби було впроваджено 03.08.2008 та вилучено 03.12.2008 (т. 3 а.с. 158-159).

В матеріалах кримінальної справи є ряд протоколів за результатами здійснення оперативно - розшукових за оперативно-розшуковою справою № 1282 в яких оперуповноважений УСБУ у Львівській області посилається на постанови вищезазначеного суду від 27.03.2008 № 45 цт та від 16.09.2008 № 229 цт. Це протоколи про проведення візуального спостереження із застосуванням фото,- кіно,- і відео зйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів).

Відеозапис проводився в службовому кабінеті голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С. за адресою: м. Львів, вул. Стецька 13.

У кримінальній справі є лише протоколи здійснення візуального спостереження в громадських місцях (службовому приміщенні)  із застосуванням фото, кіно і відео зйомки оптичних та радіоприладів, інших технічних заходів.

     20 квітня 2011 року захисником було заявлено письмове клопотання про надання судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України органу, який проводив розслідування, про проведення виїмки в Управлінні Служби безпеки України у Львівській області  протоколів про негласне проникнення в службове приміщення Львівського апеляційного адміністративного суду  на підставі постанов Апеляційного суду Чернівецької області від 27.03.2008 № 45-цт та від 16.09.2008 № 229 –цт (т. 61 а.с.71-72). Судом безпідставно в задоволенні цього клопотання відмовлено.

     Відповідно до ч. 2 ст. 65 КПК України доказами у кримінальній справі є всякі фактичні данні, які встановлюються показаннями свідків, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів.

     Протоколи про негласне проникнення в службовий кабінет голови Львівського апеляційного адміністративного суду Зварича І.С. в березні 2008 року , що знаходився за адресою м. Львів, вул. Чоловського, 2 та  у вересні 2008 року у службовий кабінет голови Львівського апеляційного адміністративного суду, який знаходився за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13 у справі - відсутні.

     Судом не досліджувався той факт, що УСБУ у Львівській області у вересні 2008 року не зверталось до Верховного Суду України з проханням визначити підсудність поданого ними подання Апеляційного суду Чернівецької області на здійснення ОТЗ відносно Зварича І.С. Це підтверджується листом – повідомленням заступника начальника УСБУ у Львівській області Бахмацького В. від 05.07.2011 № 62/14/2-Ц-583/13 про те, що лише в березні 2008 року направлявся лист Голові ВС України Онопенку В.В. про зміну підсудності подання про ОТЗ відносно громадянина Зварича І.С. за № 62/14/1-1162. У вересні 2008 року з таким листом УСБУ у Львівській області у ВС України не зверталось.

     Слідством не встановлено, на якій підставі Апеляційний суд Чернівецької області прийняв подання до своєї підсудності у вересні 2008 року.