Статті І.Зварича

Форма входу

Статистика сайту

Апеляція адвоката ч.2

Постанова 16.09.2008 № 229 ЦТ винесена апеляційним судом з порушенням територіальної підсудності подань про здійснення ОТЗ, визначеної п. 6 Постанови Кабінетом Міністрів України від 26.09.2007 № 1169.
В матеріалах справи відсутні докази того, що оперативні працівники УСБУ у Львівській області у вересні 2008 року долучили до подання про здійснення ОТЗ мотивовані дані, що громадянин Зварич І.С. є суддею, головою Львівського апеляційного адміністративного суду, а приміщення в якому він працює є Львівським адміністративним апеляційним судом, що грубо порушує вимоги п. 13 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992.
Протоколів з додатками про негласне проникнення у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року в кабінет № 32 по вул. Стецька, 13 у м. Львові, де мав-би працювати громадянин Зварич І.С. у кримінальній справі немає.
Відсутні протоколи та додатки до них про проведення відео знімання в кабінеті № 32 по вул. Стецька, 13 у м. Львові в якому мав-би працювати громадянин Зварич І.С.
Слідство не встановило, чи взагалі судді Апеляційного суду Чернівецької області, який давав дозвіл на проведення ОТЗ відносно громадянина Зварича І.С., було відомо, що Зварич І.С. є суддею, головою Львівського апеляційного адміністративного суду і на нього розповсюджується дія ст. 13 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992 та чи надавали оперативні працівники УСБУ у Львівській області суду про вид роботи Зварича І.С. , його посаду мотивовану інформацію.
В постанові про притягнення як обвинуваченого Зварича І.С. вказано, що він отримав хабарі в службовому кабінеті за адресою: м. Львів, вул. Саксаганського, 13: від Олійника П.М. 02.12.2008; від Косенка В.О. в червні 2008 року та 27 жовтня 2008 року; від Стасюка та Петрова через Любашівського В.П. 8 жовтня 2008 року; від Даниляка через Багряка А.С. з кінця вересня до 9 жовтня 2008 року; від Мельничук О.Я. 26 листопада 2008 року.
Разом з тим, в протоколах за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів за ОРС № 1282: від 02.12.2008 про зустріч Косенка В.О. зі Зваричем І.С. в його службовому кабінеті (т. 3 а.с. 2-3); від 02.12.2008 про зустріч Зварича І.С. з суддею Любашевським В.П. 8.10.2008 (т.3 а.с. 10-11); від 02.12.2008 про зустріч Зварича І.С. з Багряком А.С. 18.11.2008 (т.3 а.с. 13-14); від 02.12.2008 про зустріч Зварича І.С. з жінкою (Мельничук О.Я) 25.11.2008 (т. 3 а.с. 19); від 17.12.2008 про зустріч Зварича І.С. з Олійником П.М. 02.12.2008 два протоколи (т. 3 а.с. 135, 141 );
від 20.01.2009 про зустріч Зварича І.С. з Олійником П.М. 24 листопада 2008 року два протоколи (т. 3 а.с. 144, 147 ), від 17.02.2009 про зустріч Зварича І.С. із Залізним І.І. 11.11.2008 (т. 3 а.с. 159) зазначено, що дії відбуваються в службовому приміщенню за адресою : м. Львів, вул. Стецька, 13.
В листі начальника Управління СБУ у Львівській області Курмана С.Є. від 24 січня 2009 року № 62/13-1/1 -97 на ім’я слідчого в особливо важливих справ Личика С.Я. також повідомляється, що на підставі санкцій Апеляційного суду Чернівецької області ВОТЗ (відділ оперативно-технічних заходів) Управління СБУ у Львівській області у період з 09.08.2008 по 03.12.2008 у службовому кабінеті Зварича І.С. за адресою : м. Львів, вул. Стецька, 13 проводили негласні звуковий та відео контроль. Технічні засоби впроваджено 03.08.2008 та вилучено 03.12.2008.
Заступником Генерального прокурора України Щоткіним В.І. 28 жовтня 2009 року направлено на адресу заступника Голови Служби безпеки України Грицака В.С. листа за № 17/1/1- 36349-08 в якому зазначає наступне: «Як слідує з наданих УСБУ у Львівській області матеріалів ОРЗ відносно голови ЛААС Зварича І.С. проводилися з застосуванням технічних засобів одержання інформації за постановами Апеляційного суду Чернівецької області № 45 цт від 27.03.2008 терміном до 18.09.2008 та № 229 цт від 16.09.2008 терміном до 11.03.2009.
Однак до Генеральної прокуратури України надані легалізовані матеріали відеозаписів, що одержані в ході ОРЗ лише за окремі дні вересня - грудня 2008 року. Також лише за окремі дні вказаного періоду слідству надані аудіо записи телефонних розмов Зварича І.С. Щодо змісту інших, наявних в УСБУ у Львівській області матеріалів, одержаних у період з 27.03.2008 по грудень 2008 року за результатами ОРЗ, будь яких відомостей не надано.
Зокрема вказаним чином зафіксовано факти давання Зваричем І.С. коштів для суддів ЛААС Онишкевича Т.В., Обрізка І.М., Пліша М.А., Завірюхи О.Б., Улицького В.З., а також отримання коштів від суддів Кушнерика М.П., Олендаря І.Я., Пліша М.А., Довгополова О.М., Завірюхи О.Б., Улицького В.З.
Прошу повідомити чи містять інші наявні в УСБУ у Львівській області матеріали аудіо та відеозаписи, одержані згідно постанов Апеляційного суду Чернівецької області № 45 цт від 27.03.2008 та № 229 цт від 16.09.2008 в ході проведення ОРЗ відносно Зварича І.С. відомості про кримінально-карні діяння , вчинені Зваричем І.С. чи іншими особами (т. 3 а.с. 181).
Аналогічного змісту листа Щоткіним В.І. 26.10.2009 направлено і на адресу начальника Управління у Львівській області Артюхова Ю.Б.
Заступник Голови СБУ Грицак В. поінформував заступника Генерального прокурора Щоткіна В.І. листом від 06.11.2009 № 14/1/3-4993 про те, що всі легалізовані аудіо та відео матеріали, отримані в ході проведення ОРЗ, у встановленому порядку передано до ГПУ. Додатковими матеріалами ОТЗ, які можуть мати значення для встановлення істини у справі по епізодам одержання Зваричем І.С. хабарів, оперативний підрозділ не володіє ( т. 3 а.с. 185).
З УСБУ у Львівській області повідомили, що всі легалізовані аудіо та відеоматеріали, отримані в ході проведення ОРЗ, були направлені на адресу ГПУ ( 295 аудіокасет та 31 відеокасета). Іншими матеріалами, які можуть мати значення для встановлення істини у даній справі по епізодах одержання Зваричем І.С. хабарів Управління не володіє (т. 3 а.с. 188)
Проте, в листі від 05.12.2009 № 14/1/3-28958 заступник Голови СБУ Грицак В. інформує Щоткіна В.І. про те, що «…на теперішній час регіональним спецпідрозділом вживаються заходи щодо відпрацювання фактів надання суддями ЛААС Зваричу І.С. та одержання від нього коштів по інших 30 епізодах» (т. 3 а.с.183).
Захисником направлялося декілька адвокатських запитів щодо перевірки законності проведення ОРЗ відносно Зварича І.С.
Прокуратура Чернівецької області надавали відповідь, що не здійснювала контроль за органами СБУ у Львівській області, оскільки це не входить в її компетенцію.
Прокуратура Львівської області всі без виключення адвокатські запити, направлені на її адресу, скеровувала на ім’я заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р.
У липні 2007 року в.о. начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчим Генеральної прокуратури України Точілін С. надав відповідь, що оперативно - розшукові заходи відносно Зварича І.С. було проведено відповідно до вимог Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність» і за відповідними дозволами суду.
Така відповідь свідчить, що фактично ніхто належним чином не перевіряв питань, викладених в запиті про порушення органами УСБУ у Львівській області чинного законодавства при проведенні ОРС відносно Зварича І.С. лише з тих підстав, що таку відповідь мав би був надати прокурор управління нагляду за діяльністю підрозділів СБУ, який допущений до роботи з цілком таємними документами та мав право ознайомитися з матеріалами ОРС № 1282 «Масони».
Органи досудового слідства не досліджували повно та об’єктивно всі здобуті під час ОТЗ відносно Зварича І.С. у 2008 році відеоматеріали по епізодах інкримінованого йому обвинувачення.
В матеріалах справи є протоколи за результатами здійснення ОТЗ за ОРС № 1282 (здійснення у службовому приміщенні відео знімання) в яких оперативні працівники УСБУ у Львівській області Федорович В.М., Трепак В.М. вказали, що ними відібрано матеріали, які можуть бути використанні як джерело доказів у кримінальному судочинстві.
Саме відібрані оперативниками СБУ матеріали і були надані слідчим, які і досліджували лише ці відібрані відео знімання, а не всі відеоматеріали, якими володіли оперативні працівники СБУ. Таким чином, оперативні працівники УСБУ у Львівській області фактично підмінили слідчих, визначивши тим самим предмет та обсяг доказів, що повинні досліджуватись слідством та судом, вирішуючи питання вини чи невинуватості Зварича І.С.
Однак, спеціально відібрані оперативними працівниками УСБУ у Львівській області матеріали надали можливість слідчим лише обвинувачувати Зварича І.С., а ненадання решти відзнятих відеоматеріалів, позбавило можливості слідчих дослідити матеріали, які виправдовують Зварича І.С. згідно з ст. 22 КПК України, а підсудному Зваричу І.С. об’єктивно, на підставі таких же відеоматеріалів – довести слідству та суду свою невинуватість в інкримінованому йому обвинуваченні.

В матеріалах справи є пояснення Залізного І.І. від 28 листопада 2008 року, відібране співробітником спецпідрозділу БКОЗ СБ України у Львівській області Трепаком В.М. в приміщенні ПП «Майолі» в м. Львові. Пояснення міститься на чотирьох аркушах друкованого тексту, проте, дата в ньому проставлена ручкою, та крім того на останньому аркуші текст «пояснення відібрав Трепак В.М.» виконаний також ручкою. Чому заява Залізним І.І., датована 28 листопада 2008 року про передання ним хабара Зваричу І.С., надавалася ним 28.11.2008 в адміністративній будівлі Управління СБ України у Львівській області, а пояснення в цей же день, працівнику СБУ було відібрано від нього в цей же день в іншому приміщенні належним чином судом не з’ясовано.
Ці обставини можуть свідчити про фальсифікацію матеріалів (складання пояснення працівниками СБУ ще до 28 листопада 2008 року) (т. 1 а.с. 33-36).
Багато і інших документів в яких текст виконано на комп’ютері, проте дата в них проставлена ручкою, що викликає сумнів щодо дня їх складання. Так, зокрема, це протоколи огляду предметів від 29 листопада 2008 року (т. 1 а.с. 76, 82), протоколи за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою № 1282 від 02.12.2008 (т. 3 а.с. 2-3, 10-11, 13-14, 19-20), протоколи про проведення оперативно-розшукових заходів від 17.12.2008 (т. 3 а.с. 23-129, 131-132, 125, 141), протокол додаткового огляду від 23.12.2008 (т. 5 а.с. 171-172) та інші.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
У зв’язку з цим, у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина ” роз’яснено, що судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо суд встановить, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, то суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувального вироку.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий зобов’язаний був вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, є також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд не вправі перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого.
Саме з таких підстав (з метою всебічного, повного і об’єктивного досліджень справи) захисником та обвинуваченим Зварич І.С. під час судового слідства заявлялися чисельні клопотання (про виклик свідків, зазначених в обвинувальному висновку в судове засідання, надання доручень органу, який проводив розслідування, в порядку ст. 315-1 КПК України про виконання певних слідчих дій) в задоволенні яких судом було відмовлено (т.59, а.с. 146; т. 60 а.с. 101-102; т. 61 а.с. 71).
17.08.2011 захисником та підсудним Зваричем І.С. були заявлені клопотання при виклик додаткових свідків (95 осіб), в задоволенні яких суд також безпідставно відмовив (т. 62 а.с. 139-142).
У зв’язку з відмовою судом у задоволенні клопотань, 18 серпня 2011 року захисником було заявлено, обґрунтоване належним чином, клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування. Суд в задоволенні клопотання відмовив (т. 63 а.с. 131-187).

В судовому засіданні встановлено, що свідок Косенко В.О. 03.12.2008, як адвокат, виписав ордер юридичної компанії на правову допомогу Зваричу І.С. Він же в грудні 2008 року направив до Генеральної прокуратури України заяву з вимогою надати копію постанови про порушення кримінальної справи (т. 5 а.с. 189-190). Проте, в грудні 2008 року, як показав свідок Косенко В.О., його було затримано та арештовано у кримінальній справі, розслідування в якій провадилося Управлінням Служби безпеки України у Львівській області.
В подальшому Косенко В.О., утримуючись у Львівському слідчому ізоляторі, дав показання про давання ним хабарів Зваричу І.С., після чого кримінальну справу відносно Косенка В.О. було закрито, а він звільнений з слідчого ізолятора.
В суді також з’ясовано, що Косенко В.О., який 8 (вісім) місяців перебував в слідчому ізоляторі та був позбавлений волі, після закриття відносно нього кримінальної справи за реабілітуючих обставин, являючись професійним юристом, не пред’явив позов до правоохоронних органів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Захисником підсудного Зварича І.С. було заявлено клопотання про направлення запиту до Управління СБУ у Львівській області з метою отримання повної та достовірної інформації щодо фактів порушення кримінальної справи відносно Косенка В.О., його затримання та взяття під варту, закриття справи і звільнення (т. 60 а.с. 101-102). В задоволенні цього клопотання судом безпідставно було відмовлено.
За таких обставин, докази вини Зварича І.С., в частині отримання хабарів від Косенка В.О., які ґрунтуються на показаннях останнього, наданими ним під час перебування в слідчому ізоляторі, мали б бути визнані як недопустимі.

В додатку № 1 до обвинувального висновку у кримінальній справі № 49-2630 – в списку осіб, які підлягали виклику в судове засідання зазначено 186 свідків. В судовому засіданні було допитано лише 67 свідків, оскільки більшість свідків в суд не з’явилася. Їхні показання були оголошені судом з посиланням на ст. 306 КПК України.
В задоволенні клопотань захисника та підсудного Зварича І.С., щодо обов’язкового виклику вказаних свідків в судове засідання, суд безпідставно, пославшись на ст. 306 КПК України, відмовив, у зв’язку з неможливістю прибуття свідків до суду.
Більшість свідків надавали повідомлення та заяви пославшись на різні причини їх неприбуття до суду (хвороба, відсутність коштів на проїзд, догляд за малолітніми дітьми, хворими батьками, завантаженість по роботі, відсутність роботи та інші причини, які в більшості документально ніяким чином не були підтверджені). За таких підстав, суд мав би потворно викликати цих свідків в судове засідання, а відносно окремих із них вирішити питання щодо їх примусового приводу.
Підсудний Зварич І.С. та захисник в судовому засіданні клопотали на повторному виклику в судове засідання вказаних свідків, посилаючись на той факт, що вказаним свідками не надано до заяв, підтверджуючих документів, що унеможливлюють їх прибуття до суду.
Суд, посилаючись на ст. 306 КПК України, та, вислухавши думку підсудного Зварича І.С. і його захисника про необхідність обов’язкового виклику в судове засідання вказаних свідків, безпідставно визнавав поважними причини їх неприбуття до суду та ухвалював рішення про оголошення показань свідків даних під час досудового слідства.
При цьому суд не використав всі, передбачені законом, можливості для забезпечення явки в судове засідання всіх свідків.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України суд може оголосити показання свідка дані під час досудового слідства у випадку неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.
Оскільки до заяв свідків не було надано документів, підтверджуючих факти на які вони посилаються, причини їх неприбуття до суду не можна було визнавати поважними та неможливими.
Суд в порушення ст. 306 КПК України оголосив без їх виклику, визнаючи їх явку необов'язковою, чим порушив принцип безпосередності дослідження доказів, що згідно зі ст. 370 КПК України є істотним порушенням норм кримінально-процесуального законодавства і
Про порушення принципу безпосередності при дослідження доказів - показань свідків в судовому засіданні свідчать наступні факти.
Так, на 27.12.2010 в судове засідання було викликано – 36 свідків (т. 58 а.с. 35-70), на 28.12.2010 – 37 свідків (т. 58 а.с. 71-106), на 10.03.2001 у справі викликано 28 свідків (т. 60 а.с. 4-31), на 11.03.2001 викликано 38 свідків (т. 60 а.с. 32-69), а на 05.04.2001 викликано 62 свідка, яким направлено судові повістки від 12.03.2011 № Д-9 (т. 60 а.с. 201-262). Таку кількість свідків заслухати в зазначені дні було б неможливо, що свідчить про те, що суд формально віднісся до допиту свідків, маючи намір оголосити їх показання, надані під час досудового слідства. Це підтверджується і інформацією, яка міститься в повідомленнях : «При неможливості явки в судове засідання, Ви маєте повідомити суд про це завчасно, надіславши до суду заяву чи телеграму, із зазначенням причини неявки та вказавши чи підтримуєте Ви дані раніше показання» (т.60 а.с. 4).
Судові повістки та повідомлення, які направлялися свідкам (т. 60 а.с. 4-6, 8, 201-262), не відповідали вимогам п. 6.5.1 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 27.06.2006 № 68( зареєстрованому в Міністерстві юстиції 24.07.2006 за № 860/12734) в якому зазначено, що у необхідних випадках особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, п'ятому та дев'ятому цього пункту, може бути надіслано повідомлення чи виклик у судове засідання телефонограмою або телеграмою, зміст яких повинен відповідати загальним вимогам щодо судових повідомлень (повісток).
Зазначені факти свідчать про порушення прав підсудного Зварича І.С. на захист, оскільки суд, відмовляючи в клопотаннях про виклик свідків, фактично обмежив його право на захист, тому що Зварич І.С. був позбавлений можливості в судовому засіданні задавати питання свідкам та з’ясовувати у них обставини, які мають важливе значення у справі.
Так, допитуючи на досудовому слідстві свідків, по епізоду давання хабара в розмірі 100 тис. доларів США Залізним І.І. Зваричу І.С., які зверталися із заявами про виділення їм земельних ділянок, слідчими у більшості з них не з’ясовувалися питання щодо отримання ними земельних ділянок та державних актів на землю, яким чином вони отриманою земельною ділянкою розпорядилися, якщо не здали її в оренду Залізному І.І. то чому та ряд інших. Зокрема, такі питання не з’ясовувалися у свідків Тодосенка С.В. (т.8 а.с. 13-16), Сілакова В.С. (т.8 а.с. 168-169), Коломійця Д.А. (т. 8 а.с. 88-89), Панкевича Ю.І. (т.8 а.с. 144-145) та багатьох інших свідків, незважаючи на те, що ці питання мають важливе значення у справі, оскільки станом на 06 листопада 2007 року, всі зазначені свідки вже отримали державні акти на землю та мали можливість передати земельні ділянки в оренду Залізному І.І.

Невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи

З неповнотою або однобічністю досудового чи судового слідства пов’язана невідповідність між викладеними у вироку висновками суду та фактичними обставинами справи.
З урахуванням зазначених вимог законодавства суд належним чином мав би перевірити версії підсудного Зварича І.С. щодо його невинуватості в інкримінованих йому діяннях, належним чином встановити фактичні обставини справи в діях Зварича І.С. надати оцінку зібраним у справі доказам з точки зору як допустимості так і достатності.
У вироку суду зазначено, що посилання підсудного Зварича І.С. на незаконність здійснення заходів які тимчасово обмежують права людини, свого підтвердження не знайшли.
З цим погодитися не можна.
В судовому засіданні не було встановлено чи продовжувалися строки ведення оперативно - розшуковій справі № 1282 до 12 місяців (з вересня 2008 року по березень 2009 року).
Посилаючись на дозволи Апеляційного суду Чернівецької області від 27 березня 2008 року № 45-цт та від 16 вересня 2008 року № 229-цт (т. 68 а.с. 222), суд не обґрунтував своє рішення щодо законності надання цих дозволів апеляційним судом у березні 2008 року на негласне проникнення в службове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 13 (коли станом на березень 2008 року не було відомо, що Львівський апеляційний адміністративний суд в червні 2008 року буде переведений з вул. Чоловського, 2, міста Львова), а також, чому у вересні 2008 року цей же Апеляційний суд Чернівецької області надавав дозвіл на негласне проникнення в службове приміщення за адресою : м. Львів, вул. Чоловського, 2, коли вже декілька місяців керівництво Львівського апеляційного адміністративного суду та судді цього суду працювали в приміщення, що знаходилося за адресою по вул.. Стецька, 13 міста Львова.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації» від 26 вересня 2007 р. N 1169 за результатами здійснення заходу складається протокол з відповідними додатками (далі - протокол). У протоколі зазначаються дата його складення, посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа, номер справи, за якою здійснювався захід, номер постанови, дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу, вид заходу та строки його здійснення, найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу, дані про особу, стосовно якої здійснювався захід, результати здійснення заходу, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.
Протокол підписує працівник оперативного підрозділу, у провадженні якого перебуває справа. Протокол додається до справи. Матеріальні носії інформації зберігаються в підрозділі, працівники якого залучалися до здійснення заходу.
У разі використання протоколу з відповідними додатками як джерела доказів у кримінальному судочинстві їх передача органом досудового слідства чи суду здійснюється в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Протоколи про негласне проникнення до службового кабінету голови Львівського апеляційного адміністративного суду за березень та вересень 2008 року в матеріалах кримінальної справи відсутні. Немає їх і в матеріалах оперативно-розшукової справи № 1282. Так, відповідно до листа № 62/14/ц -584-13 керівництва УСБ України у Львівській області про те, що: «За результатами проведення даних оперативно-розшукових заходів було складено відповідні протоколи, які направлені в Генеральну прокуратуру України для долучення до матеріалів кримінальної справи відносно Зварича І.С. Протоколів, які були складені та не направлені в ГПУ, в УСБУ у Львівській області немає» (т. 62, а.с. 189).
Цей факт також безперечно свідчить про невідповідність висновку суду щодо законності проведення заходів, які тимчасово обмежують права людини (судді, голови суду Зварича І.С.).
Підсудний Зварич І.С. після перегляду відеоматеріалів в судовому засіданні 09.08.2011 повторно заявив, що негласне проникнення і встановлення спеціальної апаратури було проведено з порушенням Закону України «Про статус суддів», оскільки в матеріалах справи немає жодних документів про надання дозволу на проникнення та встановлення спеціальної апаратури в службовому кабінеті судді, голови Львівського апеляційного адміністративного суду (т. 67 а.с. 151).

В судовому засіданні було встановлено, що гроші, які, начебто, Зваричем І.С. отримані від Залізного І.І., Олійника П.М., Стасюка Я.Г., Турко Г.О., Петрова В.В. через Любашівського В.П., Косенка В.О., Даниляка С.С., Мельничук О.Я. у голови Львівського апеляційного адміністративного суду судді Зварича І.С. ні в службовому кабінеті, ні по місцю його проживання не вилучалися, не оглядалися, експертизи (дактилоскопічна, хімічна та криміналістична для з’ясування питання чи виготовлені вони підприємством, що здійснює їх випуск) по ним не проводилися.
Українські гривні та долари США, які, начебто, отримав Зварич І.С., як речові докази у справі відсутні.
Гроші, що вилучені по місцю проживання Зварича І.С. не є речовими доказами у цій кримінальній справі.
Всі рішення прийнятті суддями Львівського апеляційного адміністративного суду у адміністративних справах, за які, начебто, голова Львівського апеляційного адміністративного суду Зварич І.С. отримав хабарі – законні, вони набрали чинності та не скасовані ухвалами Вищого адміністративного суду України.