Статті І.Зварича

Форма входу

Статистика сайту

Апеляція. Частина 5.

Оригінали вилучено зі справи і долучено до матеріалів іншої справи, а тому вони не були предметом дослідження в суді (арк. 88-89 копії наданого вироку).

Ці докази є недопустимими і суд не вправі обгрунтовувати ними мою вину.

Суд незаконно послався на доказ моєї вини у справі: на протокол обшуку по місцю моєї роботи службових кабінетів №12 та №13 по вул. Стецька,13 у м. Львові від 03-04.12.08 року.

Такий протокол обшуку в матеріалах даної справи відсутній. Є лише його копія, зроблена з неналежно завіреної копії, без вказівки чи відповідає вона оригіналу.

Оригінал вилучено і знаходиться в матеріалах іншої кримінальної справи, яка розслідується ГПУ.

Всі мої та захисника клопотання витребувати з ГПУ і дослідити в судовому засіданні оригінали вищенаведених процесуальних документів та доказів були судом відхилені без жодного мотивування.

Наведені докази є недопустимими, оскільки обвинувачення не може обґрунтовуватись копіями документів, зробленими з інших копій, неналежно завірених. Тим більше, при наявності оригіналів цих документів у іншій справі.

Оболонським райсудом м.Києва не дано аналізу у вироку тому факту, який був встановлений письмовими доказами у справі, що 02 грудня 2008 року П.Олійник знаходився на роботі в Секретаріаті Президента України у м.Києві (т.11 а.с.360).

Це означає, що 02.12.08р. П.Олійник не міг одночасно знаходитись у м. Львові в моєму кабінеті та у м.Києві по місцю своєї роботи.

Судом не досліджений даний факт, а тому суд безпідставно не взяв до уваги ці докази, не спростував їх, належно не дослідив та не обгрунтував.

Суд належно не проаналізував покази свідків Самохвалова С.І., Косинського І.І., Самардака І.С., пояснення свідка П.Олійника на досудовому слідстві. Зокрема, в тій частині, що П.Олійника не мав перед ними жодних боргів фінансового, чи іншого характеру.

Саме на цьому наголошував П.Олійник, як на підставу дачі ним, нібито, хабара.

Суд не вказав, чому він вважає покази П.Олійника правдивими, який до того ж спочатку стверджував, що гроші на хабар йому дали саме ці свідки, та не бере до уваги покази цих свідків, допитаних безпосередньо в судовому засіданні.

У вироці судом не вказано, чому суд взяв до уваги лише деякі записи на календарі в моєму службовому кабінеті, що стосувались даної справи, а не взяв до уваги решту записів по цій справі, які виправдовують мене та доводять правдивість моїх показів щодо фактів спілкування зі мною, принесення службової записки, написання номеру мобільного телефону на службовій записці, висловлення прохань довіреними особами П.Олійника, його друзями Арсенієм та Борисом.

У вироці суд не дав оцінки моїм показам, не спростував того факту, що справою ЗАТ "Українська панчішна компанія" повністю займались саме довірені особи П.Олійника - Арсеній і Борис, які приходили до мене на консультацію, і які жодних грошових питань зі мною не обговорювали,  як і П.Олійник.

Суд не дав жодного аналізу цим, встановленим в суді, фактам.

в) по епізоду В. Косенка за ст. 368 ч. 2 КК України.

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи по епізоду обвинувачення та засудження мене судом за ст.368 ч.2 КК України внаслідок оговору мене свідком Косенком В.О. підтверджується наступним.

Оболонський райсуд м. Києва, покликаючись у вересні на покази свідка Косенка В.О., даними ним на досудовому слідстві та в суді, по факту дачі ним, нібито, мені в середині червня 2008 р. в приймальні голови Львівського апеляційного адміністративного суду, в каб.11 по вул. Стецька, 13 у м. Львові, умисно не вказав у вироку явну брехню Косенка В.О. про те, що він, нібито, давав мені 100 тис. гривень в приймальні голови суду на купівлю паркету, так як в приймальні голови суду дійсно не було паркету, і він це бачив і розумів (акр.90-92 копії наданого вироку).

Про відсутність паркету в кабінеті №11 по вул. Стецька,13 у м.Львові під час, нібито, передачі мені 100 тис. гривень в середині червня 2008 року свідок Косенко В.О. категорично стверджував у судовому засіданні (т.66 а.с.37-58).

Одночасно, в судовому засіданні, при дослідженні письмових доказів, наданих суду моїм захисником, та при допиті свідків Гультяєва Є., Кушнерика М.П., беззаперечно встановлено факт наявності старого паркету, який не знімався, в каб.11 по вул.Стецька,13 у м.Львові, що є і був приймальнею голови ЛАА Суду. А новий паркет в цьому кабінеті ніколи не ставився. В приймальні голови ЛАА Суду в буд. 13 по вул. Стецька, 13 у м. Львові у 2008 році під час ремонтних робіт не проводилась заміна старого паркету на новий (т.62 а.с.236).

Встановлені в суді об'єктивні докази повністю спростовують покази свідка Косенка В.О., щодо передачі мені нібито хабара в середині червня 2008 р. в приймальні голови ЛАА Суду.

Інших доказів передачі нібито мені хабара в сумі 100 тис. грив. на досудовому слідстві і в суді не здобуто, окрім брехні перебуваючого під вартою у Львівському СІЗО свідка Косенка В.О.

В цій частині засудження мене за ст.368 ч.2 КК України Оболонський райсуд м. Києва умисно помилково обгрунтував мою вину на суперечливих, брехливих показах свідка Косенка В.О., спростованих в судовому засіданні об'єктивними доказами письмового характеру і показами свідків, при відсутності будь-яких інших доказів у справі.

Цей факт об'єктивно доводить упередженість суддів Оболонського райсуду м. Києва, які усвідомлювали незаконність своїх дій та бажали засудити мене, не звертаючи уваги на відсутність для цього доказів.

Саме тому Оболонський райсуд м.Києва не проаналізував у вироці, та не дав жодної оцінки суперечливим показам свідка Косенка В.О., та об'єктивним реаліям справи, встановленому в судовому засіданні.

Крім цього, Оболонський районний суд м.Києва не взяв до уваги та не проаналізував брехню свідка Косенка В.О., який переконував слідство, змінюючи свої покази на судовому слідстві, в тому, що 100 тисяч гривень в середині червня 2008 року він, зокрема, дав в рахунок "заліку" в майбутньому І.Зваричем у справі Квака В.М. до Львівської міської ради.

Судом не дано оцінки цим показам свідка Косенка В.О., які повністю суперечать показам свідка Квака В.М. на досудовому слідстві та в суді про те, що вперше розмова між ним та Косенком В.О. про справу його батька за позовом до Львівської міської ради про надання землі для будівництва була в кінці літа на початку вересня 2008 року (т.12 а.с.119-124).

Про це частково підтверджував на досудовому слідстві і сам свідок Косенко В.О. про, що зафіксовано у вироці суду (арк. 93 копії вироку).

В цьому полягає істотна суперечність в показах свідка Косенка В.О.

Шляхом простого співставлення показів свідка Косенка В.О., показів свідка Квака В.М. вбачається, що в середині червня 2008 року Косенку В.О. не було відомо про розгляд ЛАА Судом справи Квака В.М., а тому об'єктивно Косенко В.О. не міг в середині червня 2008 року давати ці кошти в залік можливої справи Квака В.М. за позовом до Львівської міської ради, про яку йому в той час не було відомо.

Судді Оболонського районного суду м.Києва Дев'ятко В.В., Майбоженко А.М., Ліщук Т.О., які виносили вирок, дійсно є вперше обраними суддями на строк до 5 (п'яти) років та нетривалий час працюють суддями і не мають достатнього досвіду у слуханні такої категорії справ, а суддя Майбоженко А.М. взагалі спеціалізується на розгляді цивільних справ в Оболонському районному суді м. Києва.

Однак, навіть якщо взяти до уваги тривалість роботи цих суддів від 1-го до 3-х років на момент отримання справи до слухання, то і це не може бути виправданням елементарного небажання оцінити та проаналізувати у вироку простий епізод обвинувачення, який грунтується лише на суперечливих, взаємовиключних показах свідка Косенка В.О.

В цьому полягає упередженість, необ'єктивність, умисний, свідомий незаконний характер дій суддів Оболонського районного суду м.Києва Дев'ятка В.В., Майбоженко А.М., Ліщука Т.О. при відмові у задоволенні всіх моїх та мого захисника клопотань в суді, направлений на повний, об'єктивний, всесторонній розгляд справи та при винесенні  незаконного вироку, у якому висновки суду повністю не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у суді.

Саме тому вирок Оболонського райсуду м. Києва в основі є простим, бездумним плагіатом обвинувального висновку слідчих Генеральної прокуратури України (покази свідків, формування тексту пояснень свідків, побудова речень, розділові знаки, аргументація подій) - це копія обвинувального висновку, підретушована словом - "вирок".

Об'єктивним підтвердженням вищенаведеного є незаконне покликання суду у вироку по епізоду засудження мене за ст.368 ч.2 КК України на підставі неправдивих, видуманих, суперечливих показів свідка Косенка В.О. по справі Квака В.М. до Львівської міської ради - на недопустимі докази, при умисній відсутності аналізу, дачі оцінки суперечливих доказів.

Зокрема, Оболонський райсуд м.Києва в обвинувачення моєї вини послався у вироці на відеокасету VHS №93, на якій записані події в каб.13 по вул. Стецька, 13 у м. Львові, тобто службовому приміщенні судді І.Зварича; протоколи допиту свідка Косенка В.О., який на досудовому слідстві давав пояснення після перегляду відеозаписів на відеокасеті VHS №93, що і зафіксовано у протоколах слідчими ГПУ, які демонстрували йому незаконно відзняті відеозаписи, а він придумував під ці відеозаписи мниму передачу неіснуючого хабара; фототаблиці зроблені з відеокасети VHS №93, на якій зафіксовано події в каб.13 по вул. Стецька, 13 у м. Львові, що був службовим кабінетом судді І.Зварича у 2008 році з червня місяця; протокол за результатами здійснення ОТЗ відносно Зварича І.С. від 17.12.2008 р. складеного Ситником А.А., в якому вказано про негласне проникнення на Стецька,13 і відеознімання, а також додатки до протоколу; висновок експерта №549/550 від 05.06.2009 р. відеокасети VHS №93, на якій незаконно відзняті події в службовому кабінеті №13 по вул. Стецька, буд.13 м. Львові судді ЛАА Суду Зварича І.С. (арк.94,100,101 копії вироку; т.12 а.с.22-27,28-32, 92-102; т.47 а.с.24-33; т.66 а.с.37-58; т.12 а.с.64-80; т.24 а.с.91-98; т.3 а.с.2-9).

Ці докази є недопустимими тому, що негласне проникнення оперативними працівниками УСБУ у Львівській області 03 серпня 2008 року у каб.№12 та каб.№13 по вул. Стецька,13 у м.Львові, які були службовими кабінетами голови ЛАА Суду судді Зварича І.С. з червня 2008 р., встановлення у цих конкретних кабінетах суду спецапаратури та проведення у цих кабінетах відеознімання, з 09 серпня 2008 р. по 03 грудня 2008 р., - були здійснені всупереч ст.13 Закону України "Про статус суддів" в редакції 1992 р., тобто без судового рішення компетентної посадової особи апеляційного суду.

Це підтверджується довідкою від 05.03.11р. №05-2225/2011р. за підписом голови Апеляційного суду Чернівецької області О.Черновського (т.60 а.с.115-116), долученими та дослідженими в судовому засідання письмовими доказами про те, що 27.03.2008р. Апеляційний суд Чернівецької області не міг об'єктивно надавати дозволу на негласне проникнення, встановлення спецапаратури, проведення відеознімань в службових каб.№12 та каб.№13 по вул. Стецька, 13 у м. Львові, так як Львівський апеляційний адміністративний суд такими приміщеннями  27.03.2008р. - не володів та не користувався.

Судді Оболонського районного суду м.Києва при винесенні вироку не провели аналізу цих письмових доказів, досліджених в судовому засіданні, не дали їм оцінки у вироку, а умисно приховували їх суть, будучи упередженими, та навівши у вироку неправдиву інформацію, покликались на матеріали, отримані з порушенням процесуального порядку збирання доказів (арк.222-223 наданої мені копії вироку).

Судом не дано оцінки, не проведено аналіз та не спростовано встановлений в судовому засіданні об'єктивний факт надання 7-8.10.2008р. в службових приміщеннях, які я займав у ЛАА Суді у 2008 році, Косенком В.О. мені 20 тис. грив. на купівлю покришок та дисків для автомобіля Лейка Є.В. з метою продажу цього автомобіля.

Ці обставини підтверджено письмовими доказами, наявними у справі та оголошеними судом (т.4 а.с.160), показами свідка Гультяєва Є. в судовому засіданні, свідка Лейка В.Р. - на досудовому слідстві.

Судом не дано оцінки неправдивим показам свідка Косенка В.О. на досудовому слідстві про нібито купівлю мною у нього автомобіля Мерседес-550S; незаконний арешт цього автомобіля слідчим ГПУ Личиком С.Я.; даними в судовому засіданні свідком Косенком В.О. показам про те, що він дав неправдиві покази відносно купівлі Зваричем І.С. автомобіля з причин емоційного стану; знаходження свідка Косенко В.О. дійсно у важкому стані здоров'я під час його допитів в приміщенні УСБУ у Львівській області в січні 2009 року, в зв'язку з чим до нього в приміщення УСБУ у Львівській області викликались лікарі швидкої допомоги м.Львова, що ствердив у суді свідок Косенко В.О. та це підтверджується письмовими доказами.

Судом не проаналізовано той факт, що саме під час емоційного стану, важкого стану здоров'я, Косенко В.О. дав суперечливі покази про обставини давання нібито мені хабара 07.10.08р. в каб.№13 по вул. Стецька, 13 у м. Львові, та звільнення з-під варти свідка Косенка В.О. з Львівського СІЗО після дачі ним неправдивих показів відносно мене.

Судом не дано оцінки показам свідка Косенка В.О., даними ним на досудовому слідстві в перших своїх показах слідчим ГПУ про те, що: грошей особисто Зварич І.С. в нього не отримував; чи брав гроші І.Зварич, які він поклав у шухляду стола, він не знає і не бачив; про справу Квака В.М. він нічого не говорив (т.12 а.с.28,54).

У вироку суд послався на копії протоколів допиту свідка Косенка В.О., зроблених з інших копій, без належного завірення, без вказівки, чи відповідають вони оригіналам протоколів, які вилучено та долучено до іншої справи, яка розслідується Генпрокуратурою України.

Суд безпідставно відмовив у дослідженні в суді оригіналів протоколів допитів Косенка В.О. на досудовому слідстві, та витребуванні цих протоколів з Генеральної прокуратури України з метою пересвідчитись у їх наявності та стані.

Покликання суду на копії, відзняті з інших копій без посвідчення відповідності їх оригіналам (протоколів допитів Косенка В.О. 16.01.09 р., 19.01.09 р., 27.03.09 р., 31.03.09 р.), є незаконним - так як такі докази є недопустимими.

Покликання Оболонського районного суду м.Києва в обгрунтування моєї вини по цьому епізоду на довідку вивчення стану судочинства в ЛАА Суді (арк.101 копії вироку), в якій відмічено, що по даній справі суди районні та апеляційний вийшли за межі своїх повноважень, є некоректним та безпідставним, оскільки законність прийнятих судами рішень у цій справі може бути перевірено Вищим адміністративним судом України.

На час винесення вироку суду 19-20 вересня 2011 р. дані рішення є чинні та не втратили законної сили, що і встановлено в судовому засіданні.

У зв'язку з чим наведення у вироці цього неналежного доказу лише створює мниму видимість обгрунтування рішення і є зайвим нагромадженням у вироці друкованого матеріалу, який спотворює та утруднює суть вироку.

            г) по епізоду В. Любашевського  за ст. 368 ч. 2 КК України.

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи щодо засудження мене за ст.368 ч.2 КК України по епізоду оговору мене на досудовому слідстві засудженим Лювашевським В.П. по справах "Львівобленерго" та "Тернопільобленерго" полягає в наступному.

Так, Оболонський районний суд м.Києва мою вину по цих епізодах обвинувачення аргументував лише показами засудженого Любашевського В.П., даними ним на досудовому слідстві - під тиском слідчих ГПУ Жербицького В.Г. та Личика С.Я., про що Любашевський В.П. стверджував категорично, послідовно та постійно на протязі 2010-2011рр. у відкритому судовому засіданні, аргументуючи свої покази в суді.

Оболонський районний суд м.Києва з незрозумілих причин, без жодної аргументації відмовив мені та захиснику у допиті в суді в якості свідків слідчих Жербицького В.Г. та Личика С.Я., щодо їх незаконних дій відносно Любашевського В.П. на досудовому слідстві, не навів у вироці аналізу показам Любашевського В.П., не аргументував причини приховування у вироці його показів у суді (арк.102-141 копії вироку).

Оболонський районний суд м. Києва вдався до автоматичного переписування показів Любашевського В.П. з обвинувального висновку від початку допиту до кінця, відображених у копіях протоколів, зроблених з інших копій, чим просто штучно нагромадив кількість аркушів у вироці (арк.102-103,104,105,106,125,126,127,128,129,130,131,132,133 наданої копії вироку).

Проте, переписуючи бездумно покази Любашевського В.П., дані на досудовому слідстві і категорично заперечені в судовому засіданні з мотивацією такого заперечення, Оболонський районний суд м.Києва у вироці, починаючи з аркуша 102 по 142 на 40 аркушах вироку жодним словом не обмовився про покази Любашевського В.П. в суді протягом 2010 та 2011 років, не дав їм аналізу, не співставив їх з моїми показами, письмовими доказами у справі, оголошеними в суді (т.4 а.с.160), не усунув істотні суперечності у показах Любашевського В.П. свідків Стасюка Я.Г., Турко Г.О., Скремети О., Колодки Л.С., Петрова В.В. щодо часу передачі йому грошей, ініціювання такої передачі, наявності при передачі грошей, встановлення дня передачі грошей Колодкою Л.С. засудженому Любашевському В.П., встановлення дня зустрічі Любашевського В.П. з свідком Петровим В.В. в день видуманої ними обома передачі грошей та інші протиріччя (арк. 107,108-110,111-118 копії вироку).

Суд не спростував показів Любашевського В.П. в суді про те, що на досудовому слідстві він оговорив мене вимушено під тиском Жербицького В.Г. та Личика С.Я., які погрожували йому в присутності його, в той час, дружини. Люба шевський В.П. аргументовано пояснював суду, що жодних хабарів він мені не передавав, а я відповідно не втручався в його судову діяльність, не змушував його затягувати розгляд справ "Львівобленерго", "Тернопільобленерго", вимагати за прискорення розгляду цих справ неіснуючі хабарі та ін.

Суд не співставив цих показів з показами свідка Любашевської І.І., допитаної в судовому засіданні, не давши їм жодної оцінки.

У вироці по цих епізодах суд незаконно аргументував обвинувачення доведеним покликанням на недопустимий доказ - заяву Любашевського В.П. в ГПУ (арк.103 копії вироку).

Такої заяви в матеріалах справи немає.

В Генеральній прокуратурі України заява Любашевського В.П. не зареєстрована.

В матеріалах справи є копія, зроблена з копії заяви без належного засвідчення та вказівки відповідності оригіналу заяви (т.13. а.с.1).

Дана копія є недопустимим доказом, на який суд не вправі був покликатися у вироці, тим більше умисно неправильно вказавши, що суд дослідив заяву, а не її копію з копії.

Таким же чином, суд незаконно вказав у вироці, що він оглянув заяву Стасюка Я.Г. від 02.02.2009 р. (арк.110 копії вироку), заяву Турко Г.О. від 02.02.2009 р. (а.с.113 копії вироку), заяву Петрова В.В. від 02.02.2009 р. (арк.136 копії вироку).

Але в матеріалах справи таких заяв немає.

Вказані заяви не зареєстровані в Генеральній прокуратурі України.

В матеріалах справи є лише копії заяв, зроблені з інших копій, без належного засвідчення та вказівки щодо відповідності їх оригіналам (т.13 а.с.21,22,87).

Ці копії заяви є недопустимими доказами, якими суд не вправі обгрунтовувати обвинувачення.

Крім цього, Оболонський районний суд м.Києва у вироці умисно послався на ряд недопустимих доказів.

Так, встановивши в судовому засіданні об'єктивно той факт, що Львівський апеляційний адмінсуд 27 березня 2007 року знаходився на вул. Чоловського, 2 у м.Львові, та, що службовий кабінет голови ЛАА Суду, судді Зварича І.С. також до червня 2008 року знаходився на вул. Чоловського, 2 у м. Львові, Оболонський райсуд м.Києва, не спростувавши у вироці цей очевидний факт, та не давши оцінку довідці Апеляційного суду Чернівецької області від 05.03.11 р. №05-2225/2011, в якій говорилося про дачу дозволу 27 березня 2008 року цим судом на негласне проникнення в неіснуюче приміщення в березні 2008 року ЛАА Суду по вул. Стецька,13 у м.Львові, та в неіснуючий ні в березні 2008 року, ні в послідуючих місяцях 2008 р., каб.№32 по вул.Стецька,13 у м.Львові, де ніколи не працював громадянин Зварич І.С., обгрунтував мою вину такими недопустимими доказами.

Суд незаконно послався по цьому обвинуваченню на:

1. Протокол за результатами здійснення ОТЗ від 02.12.2008р., негласне проникнення в службове приміщення по вул. Стецька,13, встановлення там спецапаратури та проведення відеознімань на підставі Постанов Апеляційного суду Чернівецької області від 27.03.2008 р. та 16.09.2008 р., додатки до цього протоколу (арк.124 копії вироку).

2. Відеокасету №94, на якій незаконно відзнято події 08.10.2008р. в каб.№13 по вул.Стецька,13 у м.Львові, що був службовим кабінетом голови ЛАА Суду, судді І.Зварича.

3. Висновок експерта №1258-1259 від 28.12.2009 р., предметом якого було дослідження відеокасети №94 (т.24 а.с.109-116,арк.124 копії вироку), на якій записані події 08.10.08р. без судового на це дозволу.

4. Протоколи допитів засудженого Любашевського В.П., на яких засуджений давав покази на підставі перегляду відеокасети №94 (арк.124,125 копії вироку).

Ці процесуальні документи є недопустимими доказами, оскільки грунтуються на доказах (відеокасеті №94, фонограмі, протоколі про здійснене ОТЗ відносно громадянина Зварича І.С.), здобутих без дозволу суду на негласне проникнення в каб.№13 по вул.Стецька,13 у м.Львові, службове приміщення судді Зварича І.С. на встановлення в цьому службовому приміщенні спецапаратури, та проведення в каб.№13 по вул.Стецька,13 у м.Львові відеознімання.

В судовому засіданні досліджувались матеріали адміністративних справ "Львівобленерго" до ДПІ м.Львова №5/963-13/150А (арк.122 копії вироку) та "Тернопільобленерго" до Тернопільської ОДПІ №15а/153-3115 (арк.138 копії вироку).

Встановлено судом, що колегією суддів під головуванням судді Любашевського В.П. оголошувались перерви в слуханні даних справ саме з ініціативи представників "Львівобленерго" та "Тернопільобленерго" (т.15 а.с.179,210,213,228,246,254,263-266,270), або неявки представників "Львівобленерго" та "Тернопільобленерго" (т.14 а.с.165,174-176) в судові засідання.

Судом не було дано оцінки цим фактам, не проаналізовано в зв'язку з цим покази свідків Турко Г.О., Петрова В.В. про те, що суд умисно, безпідставно оголошував перерви у у судових слуханнях, а тому вони вимушені були передати хабар.

Суд не усунув ці істотні суперечності в судовому засіданні, обгрунтував вирок суперечливими показами вказаних свідків, спростованими в засіданні письмовими доказами.

Суд у вироку не вказав підстав такого мотивування, не провів аналізу взаємовиключних доказів, не зазначив, чому судом взято до уваги дані на досудовому слідстві покази свідків Петрова В.В., Турко Г.О., Стасюка Я.Г. і не взято до уваги досліджені письмові докази.

Судом не усунуто протиріччя в судовому засіданні між показами свідків Турко Г.О. та Стасюком Я.Г. про те, що 02.02.09р. вони з ініціативи СБУ на роботі вирішували про подачу заяви про дачу хабара та встановленого в судовому засіданні факту відсутності на роботі 02.02.09 р. свідка Стасюка Я.Г. в зв'язку з перебуванням у відпустці.

Це встановлено письмовими доказами та показами свідка Стасюка Я.Г.

Ця істотна суперечність не проаналізована судом у вироці, судом не дано оцінки взаємовиключним доказам.

У вироці судом не дано оцінки суперечливим показам засудженого Любашевського В.П., допитаного в якості свідка на досудовому слідстві, та свідка Колодки Л.С. за показами свідків Турко Г.О. і Скремети О., що стосувалися дня нібито передачі Любашевському В.П. 15 тис. дол. США.

Так, Колодка Л.С. стверджувала, що це було 07.10.08р., а Турко Г.О. та Скремета О. - 08.10.08р. (т.13 а.с.51,56,63).

І лише, коли слідчий Личик С.Я. дав прочитати Колодці Л.С. покази свідка, в той час, Любашевського В.П., то Колодка Л.С. пояснила, що, якщо Любашевський В.П. говорить, що вона дала йому гроші 08.10.08р., то так і було.

Одночасно, в судовому засіданні підсудний Любашевський В.П. пояснював, що це він сам придумав обставини отримання ним грошей від Колодки Л.С. та Петрова В.В. Зробив він це під примусом слідчих ГПУ Жербицького В.Г. та Личика С.Я. Для цього він попередньо говорив з Колодкою Л.С. та Петровим В.В., узгоджував з ними деталі показів відносно Зварича І.С. Всі його і їхні покази  видумані.

Суд належним чином не проаналізував ці істотні суперечності у вироку, в чому й полягає невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. У вироку відсутня оцінка наведених мною доказів.

Судом не дано оцінки суперечливим показам на досудовому слідстві і в суді свідків Петрова В.В. та Маркевич Х.М., щодо дня приїзду у м. Львів в жовтні 2008 року (т.13 а.с.91,132).

Так, свідок Петров В.В. переконував, що разом з Маркевич Х.М. 07.10.08р. приїхав у м.Львів, прийшов у суд та нібито передав Любашевському В.П. 5 тис.дол.США, а свідок Маркевич Х.М. переконувала, що не їздила з Петровим В.В. 07.10.08 р. у м.Львів та не була з ним у ЛАА Суді.

Суд жодним чином не дав оцінки, не проаналізував ці суперечливі та взаємовиключні покази, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.