Статті І.Зварича

Форма входу

Статистика сайту

Головна » 2018 » Січень » 17 » Письмові пояснення І.Зварича у справі "Зварич проти Верховної Ради України"
18:48
Письмові пояснення І.Зварича у справі "Зварич проти Верховної Ради України"

ПИСЬМОВІ ПОЯСНЕННЯ ПОЗИВАЧА

В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ

 

Шановний суд!

09.02.2006 року Верховною Радою України мене було обрано суддею Львівського апеляційного адміністративного суду.

До цього обрання я працював суддею в різних судах з 23 січня 1989 року.

Зокрема з 23 січня 1989 року по 28 серпня 1991 року я працював суддею в державі СРСР.

З 28.08.1991 р. я працював суддею в державі Україна.

Так як мене звільнено за порушення присяги судді відповідно до вимог ст. 126 Конституції України, а не Конституції СРСР, чи УРСР, то і мій виступ буде стосуватися роботи суддею саме в державі Україна, а точніше на посаді судді Львівського апеляційного адміністративного суду в період з 09.02.2006 р. по 18.12.2008 р. (день звільнення мене Верховною Радою України).

Вважаю за необхідне пояснити суду наступне.

За час роботи суддею у ЛААС я жодного разу не порушував Конституцію України та закони України.

Навпаки, за виконання трудових обов’язків я неодноразово (6 разів) заохочувався. На підтвердження цього надаю суду трудові книжку та Указ Президента України.

За моєї особистої участі були створені і почали функціонувати (відправляти правосуддя) окружні адміністративні суди у Львівській, Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Івано-Франківській  областях і Львівський апеляційний адміністративний суд.

Моя законна (активна) позиція щодо створення на Західній Україні судів адмінюстиції, забезпечення судів придатними для відправлення правосуддя приміщеннями, убезпечення суддів від наглого, відкритого тиску у значимих для суспільства справах виборчого процесу, оскарження дій високопосадовців, в податкових, земельних спорах та інших категоріях справ стала єдиною і головною причиною вчинення у грудні 2008 року відносно мене антиконституційних дій Верховною Радою України, а перед цим і Президента України через підзвітні та підпорядковані їм ГПУ і СБУ, направлених на знищення мене як судді. Про це я детально описую у своїх книгах:

- ¬«Суддя-комуніст» (сторінки 167-205, 207-233);

- «Суддя-націоналіст» (сторінки 154-155, 175-177, 319);

- «Бананове правосуддя України» (сторінки 43-48, 81-87, 92-97, 103-116, 118-123, 126-127, 130-132, 138-141, 152-155).

Знищення мене як неугодного для Президента Віктора Ющенка і його оточення судді відбувалось в два етапи:

1. Сфабрикування в грудні грудня 2008 року кримінальної справи відносно мене;

2. Звільнення мене 18.12.2008 року Верховною Радою України з посади судді за нібито порушення мною присяги судді.

Вони нерозривні між собою по суб’єктному складу дійових осіб та вчинених щодо мене дій.

Так, всі основні процесуальні документи в порушеній відносно мене 03.12.2008 року кримінальній справі виносив і затверджував заступник Генерального прокурора України Ренат Кузьмін. Від ГПУ він був найбільш зацікавленою особою мого звільнення з посади судді, щоб я не міг ефективно і дієво захищати себе у сфабрикованій кримінальній справі. З цією метою Р.Кузьмін використав своє становище члена Вищої ради юстиції.

Зокрема 16.12.2008 р. Р.Кузьмін як член ВРЮ і одночасно заступник Генерального прокурора України подав у ВРЮ пропозицію, в якій просив прийняти подання про звільнення мене з посади судді за порушення присяги судді з мотивів доведеності вини отримання І.Зваричем 100 тисяч доларів від І.Залізного (копію пропозиції Р.Кузьміна надаю суду).

17.12.2008 р. ВРЮ на своєму засіданні, розглянувши пропозицію Р.Кузьміна, вирішила поступити хитріше, а саме: мене було запропоновано звільнити з посади судді за порушення присяги судді в зв’язку з моїми висловлюваннями на брифінгу від 09.12.2008 р., що стосувались походження грошей та ведення письмового обліку незаконних прохань представників влади у справах, які слухались судом (копія Подання є у справі).

18.12.2008 р. на пленарному засіданні ВРУ голова Комітету ВРУ з питань правосуддя Сергій Ківалов свідомо ввів в оману народних депутатів України стосовно того, що:

1. Нібито 17.12.2008 р. комітет, який він очолював, розглянув Подання ВРЮ про звільнення з посади судді І.Зварича в зв’язку з порушенням присяги судді. Насправді Комітет ВРУ з питань правосуддя на своєму засіданні 17.12.2008 р. Подання ВРЮ про моє звільнення з посади судді не розглядав. Предметом розгляду комітету було лише Подання ГПУ щодо відсторонення І.Зварича від посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду.

2. Нібито своє Подання ВРЮ мотивувала тим, що ГПУ і СБУ законно отримали неспростовні і достатні докази вини І.Зварича в отриманні хабара 100 тисяч доларів США. Насправді ВРЮ мотивувала Подання моїми висловлюваннями на брифінгу від 09.12.2008 р., що стосувались походження грошей та ведення письмового обліку незаконних прохань представників влади у справах.

3. Нібито І.Зварич залишив записку, в якій визнав факт отримання ним хабара. Насправді такої записки в природі не існує.

Отже С.Ківалов вмисно ввів в оману народних депутатів України з тією метою, щоб вони проголосували за звільнення І.Зварича з посади судді та дали дозвіл на його арешт.

Звертаю увагу суду на те, що на пленарному засіданні ВРУ 18.12.2008 р. були присутні  і члени Комітету ВРУ з питань правосуддя (18 народних депутатів), які усвідомлювали брехню С.Ківалова, але промовчали.

Про це не міг не знати і Голова ВРУ Володимир Литвин, який головував на пленарному засіданні ВРУ в той день і згідно своїх посадових обов’язків мав бути ознайомлений з матеріалами Подання Комітету на звільнення І.Зварича з посади судді.

Наведене свідчить про незаконність процедури звільнення, а також про умисний характер дій Вищої ради юстиції, керівництва Верховної Ради України та керівника і членів Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, скерованих на незаконне звільнення мене з посади судді.

В будь-якому випадку Вища рада юстиції, яка діяла у грудні 2008 року, не відповідала принципу безсторонності в інтерпретації Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України».

В Заяві про збільшення позовних вимог та Додаткових поясненнях до адміністративного позову від 17.10.2014 року мій представник Дмитро Гудима на основі рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» навів детальний аналіз в чому саме полягали порушення, допущені Вищою радою Юстиції та Комітетом ВРУ з питань правосуддя в процесі мого незаконного звільнення (заява знаходиться в матеріалах справи). Основне в цьому: дані органи не відповідали принципам незалежності та безсторонності.

Звертаю також увагу суду на пункти 121 та 122 рішення Європейського суду з прав у справі «Олександр Волков проти України», зокрема Суд вказав, що процедура розгляду питання звільнення з посади судді на пленарному засіданні Верховної Ради України фактично зводилася до висловлення загальних думок, заснованих на висновках ВРЮ та парламентського комітету. На цій стадії розгляд справи обмежувався ухваленням обов’язкового рішення, що ґрунтувалося на висновках, яких дійшли ВРЮ та парламентський комітет. Суд дійшов висновку, що пленарне засідання не було належним місцем для розгляду питань факту та права, оцінки доказів та юридичної кваліфікації фактів. Роль політиків, які засідають у парламенті та від яких не вимагається мати будь-який юридичний або судовий досвід у встановленні складних питань факту та права, не була належним чином пояснена Урядом та не була обґрунтована як така, що відповідає вимогам незалежності та безсторонності суду згідно зі статтею 6 Конвенції.

Порушення принципу безсторонності чітко проглядається з пропозиції члена ВРЮ заступника Генерального прокурора Р.Кузьміна від 16.12.2008 року та виступу голови Комітету ВРУ з питань правосуддя С.Ківалова 18.12.2008 року на пленарному засіданні ВРУ, в яких вони категорично стверджували про те, що я вчинив злочин (хабар), чим порушили вимоги статті 62 Конституції України (презумпцію невинуватості), оскільки жодного обвинувального вироку, який би вступив у законну сила відносно мене станом на грудень 2008 року не було.

Зважаючи на такі висловлювання про вчинення мною злочину, вказані у Пропозиції Р.Кузьміна та виступі на пленарному засіданні С.Ківалова, Верховна Рада України незаконно звільнила мене з посади судді фактично за вчинення мною злочину.

Таким чином, Верховна Рада України безумовно порушила вимоги статті 126 Конституції України, так як в цьому випадку я міг бути звільнений лише після «набрання  законної  сили обвинувальним вироком щодо нього» (п. 6 ч. 5 ст. 126 Конституції України, яка діяла станом на 18.12.2008 р.).

Водночас повідомляю суд про те, що в державі Україна я не складав присягу (не присягав, не переприсягав) судді відповідно до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про статус суддів» від 25.12.1992 р. № 2862-ХІІ. Отже я не міг бути звільнений за порушення присяги, якої я не приймав.

 

 

15 січня 2018 року                                                                                        І. С. Зварич

Переглядів: 66 | Додав: BANDZJO | Теги: Зварич проти Верховної Ради