Статті І.Зварича

Форма входу

Статистика сайту

Головна » 2014 » Грудень » 9 » Реформа пустодзвонів і профанів
13:14
Реформа пустодзвонів і профанів

Продовжуючи розмову з читачем на тему судово-правової реформи (СПР), необхідно зауважити, що українські ЗМІ переповнені рецептами  її «випічки». В Україні немає представника влади, кандидатів у владу чи політика будь-якого рівня, які б «не варилися» в цій темі.

Справді, кондитерів та поварів в Україні завжди було багато, а тому українська кухня славиться у всьому світі. Чого не скажеш про українське судочинство. Чому так? Причин багато. Виявляється, що кожен другий українець, неважливо хто він за професією, – «спеціаліст» з питань СПР. Підтвердженням цієї тези є детальний аналіз українського медіапростору, в якому абсолютна більшість статей вдосконалення судочинства – від профанів і пустодзвонів, які не мали і не мають жодного відношення до суду, адвокатури, прокуратури, міліції, пенітенціарної системи…

Острівцем живої думки в болоті професійної тишини є хіба що активна позиція голови Верховного суду України Ярослава Романюка (посада і неприглядне становище Верховного суду України зобов’язують).

Невтішні висновки:

  1. Професійне співтовариство суддів і правоохоронців не бажає кардинальних (революційних) змін у сфері своєї діяльності. Фактично, має місце саботаж по введенню СПР.
  2. Природа не терпить пустоти. Тому ініціаторами і поводирями СПР є пустодзвони від політики та влади: радники, консультанти, помічники, референти…

Отже, якщо в Україні і буде проведена чергова реформа судочинства, то це буде реформа пустодзвонів і профанів. В кращому випадку вона проіснує до майбутніх революційних виборів Президента і Ко. Проте, констатація фактів річ важлива, але не головна. Основне – що і як робити.

По-перше, СПР необхідно проводити не лише в судовій системі, а й у всіх правоохоронних органах одночасно і докорінно ( міліції, СБУ, прокуратурі, адвокатурі, суді, юстиції, пенітенціарній системі). Для прикладу: кримінальна справа починається реєстрацією заяви про кримінальне правопорушення у ЄРДР і завершується відбуттям покарання засудженого.

По-друге, СПР необхідно проводити одночасно з адміністративно-територіальною реформою України. Існуючий адміністративний поділ України є, м’яко кажучи, сумнівним, а внаслідок анексії Росією Криму, військових дій на території Донецької і Луганської областей, об’єктивно невизначеним. Який практичний сенс утримання народом України (платниками податків) правоохоронних структур цих регіонів та управлінь центрального апарату, що їх обслуговує?

Крім цього, від адміністративно-територіальної реформи залежить територіальна структура судів України, чисельність судового корпусу, техапарату та приміщень судів, їх матеріально-технічне забезпечення і багато інших «дріб’язкових»  питань, що формують видатки з державного бюджету на судові і правоохоронні органи.

Сьогоднішня Україна внаслідок економічного апокаліпсису животіє на позиках з МВФ і Євросоюзу. Оскільки виробництво в Україні на мінусовій відмітці, а тягар бюджету ліг на плечі простих людей, то правоохоронні і судові «трутні» народу не потрібні.

До того ж, якісна реформа в судочинстві передбачає створення суду присяжних. Якраз на ньому економити не можна! Адже, навіть останньому невігласу такої держави, як Україна зрозуміло, що  суд присяжних, який закріплений в діючому КПК України 2012 року,  не потрібний. Фактично і юридично – це точна копія комуно-радянського суду за участі народних засідателів. По суті, вони нічого не вирішують в суді. Про це я детально писав у своїх книгах, тому не буду повторюватись.

Кому ж тоді в Україні потрібен такий «кастрований» суд присяжних? Українській владі, суддям, прокурорам. Вони бояться, що саме народ безпосередньо і без їх участі буде вирішувати, які рішення приймати у важливих резонансних судових справах. Народ, а не професійні судді і прокурори, буде встановлювати винність чи невинуватість людини.

Повторюю, для особливо обдарованих «розумовими здібностями» політиканів-реформаторів – винність особи в особливо важливих для суспільства категоріях справ будуть встановлювати присяжні, а не ненависні сьогодні народу професійні судді з прокурорами.

В такому суді  прокурор і адвокат матимуть рівні можливості  перед судом присяжних відкрито в чесному змаганні довести свою правоту. Професійний суддя буде повністю залежати від думки народу (присяжних)  у конкретній справі. Влада буде позбавлена реальної можливості вплинути на дванадцять народних суддів-присяжних (пропозиція автора), відібраних  у справу захистом з числа присяжних.

Я не рекомендую владі сьогодні економити на класичному варіанті суду присяжних. Може статись так, що його замінить суд вулиці, який змете  владу і «похоронить» Україну.

В цьому сенсі варто пригадати, чим закінчилась велика французька революція 1789 року. Народ на чолі з Маратом, Робесп’єром, Дантоном руками ката Самсона стратив короля Людовіка XVI, королеву Марію-Антуанету, представників дворянства, а потім і самих чільників революції: Робесп’єра, Дантона, Марата. Та все ж, революційні маси заспокоїлись тільки тоді, коли відтяли голови представникам прокуратури і трибуналу (суду).

Тепер голови представникам олігархічно-бандитської влади не відрубують. Двадцять перше століття – цивілізоване. І поки що, на сході України простолюди стріляють один в одного. Поки що…

А що буде завтра з владою, суддями і прокурорами в Україні, що не бажають докорінних змін? Думайте і аналізуйте…

 

Ігор ЗВАРИЧ

23 листопада 2014 рік

Переглядів: 882 | Додав: BANDZJO | Теги: судово-правова реформа, суд присяжних, судова реформа, Ігор Зварич